Слава до фотографа прийшла зненацька, коли йому було вже понад 70 років. Однак він до неї ніколи і не прагнув. Сол отримував задоволення від процесу. Сьогодні його роботи, виконані у жанрі вуличної фотографії, впізнавані у всьому світі.
Захопився фотографуванням Saul Leiter (Соул Лейтер) у 1949 році. На той момент усі знімали на чорно-білу плівку. Солу вдавалося сфотографувати незвичайні кадри. Він не лише ловив вдалий ракурс. У його колекції можна знайти роботи, на яких відображені образи крізь запітнілі шибки. Також заворожувала юного фотографа гра тіней. Солу допомагали створювати незвичайні роботи туман та снігопад, грибний та проливний дощ. Він не прагнув передати точну картину того, що відбувається. Лейтер надавав перевагу абстрактним роботам, які породжують у голові глядача сумніви з приводу побаченого.
В 1953 деякі знімки фотографа були представлені на виставці в одному з Нью-Йоркських музеїв, де їх помітили фахівці, що працюють в журналах Vogue, Esquire і Harper's Bazaar. Вони запропонували Солу співпрацю, яка тривала 20 років, проте особливих успіхів за цей час фотограф не досяг.
Сол Лейтер відчував, що зможе реалізувати свій творчий потенціал у кольоровому фото. Однак кольорова плівка коштувала дорого, та й серед фотографів була думка, що подібні знімки хороші тільки для рекламних буклетів. Але це не зупинило Сола, який у 1950-х роках почав експериментувати із фотографіями у кольорі. Через важке матеріальне становище спочатку він використовує прострочені плівки.
Після роздруківки Saul Leiter (Соул Лейтер) зауважив, що дефекти плівки тільки посилюють враження, надають абстракції знімкам, роблячи їх ще більш привабливими. Також у цей період фотограф намагався поєднувати фотографію та живопис, майстерно наносячи на свої роботи мазки фарб. Знімки широкому загалу представлені не були. Зрідка Сол показував їх друзям.
В цей же час набуває популярності такий жанр, як вулична фотографія. Роботи, що відображають повоєнну бідність і страждання людей, приносять деяким авторам гарні гонорари. Однак Saul Leiter (Соул Лейтер) ніколи не прагнув сфотографувати людське нещастя. Він завжди говорив про те, що щастя – це глибша емоція.
На роботи маловідомого фотографа Сола Лейтера звернув увагу Г.Грінберг. Їхні шляхи випадково перетнулися в 1998 році. Говард поцікавився, чи є у Сола ще якісь знімки. Той надав ящики з плівками, після прояву яких Грінберг знайшов безліч неординарних і вартих уваги робіт. На пропозицію опублікувати їхній скромний Лейтер погодився неохоче. Проте виставки принесли йому величезну славу. На той момент Солу вже було близько 75 років, а у віці 89 років геніальний фотограф пішов із життя.
