Irving Penn (Ірвінг Пенн) Один із найвпливовіших фотографів ХХ століття.
Він народився через чверть століття після заснування журналу Vogue і працював із ним 66 років із 92 (він помер у жовтні 2009-го). За цей час він зняв сотню обкладинок, рекламних кампаній, портретів та кардинально змінив погляд на глянсову фотографію. У 18 років почав вчитися рекламному дизайну в школі мистецтв при Філадельфійському музеї мистецтва, водночас підробляв кур'єром у Harper's Bazaar. Закінчивши навчання у 1938 році почав працювати арт-редактором журналу, а потім перейшов на аналогічну посаду до розкішного універмагу Saks Fifth Avenue. Через чотири роки він звільнився і поїхав цілий рік до Мексики, де займався живописом. Повернувшись до Нью-Йорка, Пенн знайшов роботу асистентом до арт-редактора Vogue Олександра Лібермана. Перша обкладинка Пенна як фотограф з'явилася в 1943 році.
1950-го він зробив свій культовий знімок, який став першою чорно-білою фотографією на обкладинці в історії Vogue.
Пенн працював з однотонним тлом, строгою композицією та одним джерелом освітлення. Він відмовився від ідеально чистих, наче в операційній. Irving Penn (Ірвінг Пенн) - майстер півтонів. На його чорно-білих знімках стільки тональностей, що потрібно дивитися на авторські відбитки, щоб осягнути глибину кольору.
Свою камеру Irving Penn (Ірвінг Пенн) порівнював із інструментом Страдіварі та скальпелем, фотографію називав сучасним станом візуальної історії людства та способом подолати смерть.
Сім років свого життя віддав Irving Penn (Ірвінг Пенн) фотографуючи квіти за мить до їхнього забуття. Невловима мить в'янучих квітів у фотографіях для журналу «VOGUE» переросла в серію з семи книг, кожна з яких присвячена окремій квітці.
У 1968 р - "Макі", 1969 р - "Півонії", 1970 р - "Орхідеї", 1971 - королева квітів "Роза", в 1972 - "Лілії" і завершила серію "Бегонія" в 1973 р.
Шанувальниками Ірвіна були Альфред Хічкок, Аль Пачіно, Марсель Дюшан, Пабло Пікассо, Сальвадор Далі, Ігор Стравінський – портрети вищезгаданих знаменитостей вийшли з-під Ірвіна.
