Lisette Model (Лізетт Модел) (1901-1983) народилася у Відні, де вивчала фортепіано та теорію композиції з Арнольдом Шенбергом, перш ніж переїхати до Парижа. У 1933 році вона припинила музичну кар’єру та відкрила для себе фотографію через свою сестру Ольгу та друга Рогі Андре, дружину Андре Картеша. Невдовзі вона вирішила стати фотографом на повний робочий день і в 1937 році пройшла коротке навчання у Флоренс Анрі. Наступного року вона іммігрувала до Нью-Йорка, де познайомилася з важливими діячами фотоспільноти, такими як Олексій Бродович і Бомонт Ньюхолл. Її фотографії регулярно з'являлися в Harper's Bazaar, Cue і PM Weekly. Lisette Model (Лізетт Модел) була серед групи фотографів, включених до «Шістдесят фотографій: Огляд естетики камери», першої виставки 1940 року Відділу фотографії Музею сучасного мистецтва. Її роботи були предметом багатьох великих виставок у Photo League, Музеї мистецтв Нового Орлеана та Національній галереї Канади. Модель також викладала фотографію та була надзвичайно впливовим викладачем, її найвідомішою ученицею була Діана Арбус.
Найвідоміша робота Lisette Model (Лізетт Модел) складається з серії фотографій, зроблених нею за допомогою 35-міліметрової камери, людей на Англійській набережній у Ніцці та на вулицях Нижнього Іст-Сайду Нью-Йорка. Її творчість примітна акцентом на особливостях пересічних людей у повсякденних ситуаціях, а також прямим, чесним зображенням сучасного життя та його впливу на характер людини. Будучи одним із найвпливовіших вуличних фотографів 1940-х років, Модель переосмислила концепцію документальної фотографії в Америці, а завдяки своїй ролі вчителя та викладача вона сформувала напрямок післявоєнної фотографії.
